Приветствую Вас Гість | RSS
Регистрация | Вход

Темы для Юкоз

Поделиться

Форма входа

Категории раздела
ШМО початкових класів [5]
ШМО суспільно-гуманітарних наук [3]
ШМО природничо-математичних наук [3]

Поиск

Погода у Веселому

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 63

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Главная » Статьи » Діяльність ШМО » ШМО початкових класів

    Виступ на коференцію Баштавої О.М.

    Відділ освіти, молоді та спорту Веселівської РДА

    КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2»

     

    Робота ШМО

    вчителів початкових класів

    по впровадженню

    науково-методичної проблеми школи

     

    Підготувала:

    керівник ШМО початкових класів

    О.М. Баштава

     

    Веселе, 2014


       Розбудова системи початкової освіти на засадах особистісно зорієнтованої педагогіки потребує пошуку засобів навчання, які б надали учням можливість для розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, уміння самостійно засвоювати нові знання та реалізовувати пізнавальні потреби. Передумови для цього закладені в Національній доктрині розвитку  освіти, Концепції загальної середньої освіти в 12-річній школі, Державному стандарті початкової загальної освіти, де зазначається, що учні мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

       Здебільшого таким вимогам відповідає метод проектів як спосіб організації діяльності учнів, що ґрунтується на їхніх інтересах у безпосередній активності на всіх етапах здійснення.

       Педагоги звернулися до цього методу тому, що він дає можливість в стінах школи формувати творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливість учням осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання. Вчителі впевнені в тому, що якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати.

       Підвищення рівня професійної майстерності – нелегка та комплексна робота, в якій бере участь весь колектив учителів початкових класів. Впроваджуючи інтерактивні, гуманістичні, особистісно спрямовані освітні технології, ми намагаємося дійти до кожного учня, створити такі умови, щоб кожна дитина мала умови для всебічного розвитку та формування ключових і предметних компетентностей.

       В основу роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів нашої школи було закладено такі напрямки:

    • розвиток професійної компетентності кожного педагога;

    формування в нього вмінь не лише сприймати інновації, а й творчо їх реалізовувати в практичній діяльності;

    • активізація творчої професійної діяльності;

    підвищення відповідальності за результати навчання та виховання учнів;

    • впровадження інноваційних технологій, пошук ефективних шляхів їх застосування в практику.

       Інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу допомагають подолати розрив між існуючим рівнем справ у сучасній освіті та вимогами сьогодення. Використовуючи їх ми можемо активізувати розумову та пізнавальну діяльність учнів, істотно підвищити інтерес до вивчення навчальних предметів.

       На нашу думку, навчання повинно базуватися на традиційних дидактичних основах, але використання інноваційних технологій – це життєва необхідність. Це те «повітря», яке робить навчання життєдайним, цікавим, захопливим середовищем, в якому повинні зростати і набувати життєвого досвіду сучасні діти.

       Сьогодні активно реалізується ідея неперервної проектної освіти. Суспільству потрібен не виконавець, а творець. Проектне навчання створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи їх природну допитливість і творчий потенціал. Саме тому головною метою діяльності педагогічного колективу нашої школи стала переорієнтація навчально-виховного процесу на отримання учнями ключових компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту. Колектив школи працює над науково-педагогічною проблемою:

    «Педагогічне проектування як засіб формування і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього простору ».

       Одне з актуальних завдань для учителів початкової школи – формування і розвиток ключових компетентностей учнів. Для досягнення поставленої мети педагоги використовують метод проектів, що дає змогу розвивати мислення дітей, формувати систему технологізованих знань не тільки на уроках, але й у позаурочній діяльності, виховувати особистість молодшого школяра.

      Для учителя початкових класів важливо не просто навчити дитину, а й привчити її самостійно здобувати знання, щоб використовувати їх для розв’язання будь-яких проблем. Саме метод проектів ефективно допомагає у формуванні цього вміння.

       Проблема, над якою працює колектив вчителів нашого ШМО,

    «Вплив проектних технологій на розвиток творчих здібностей учнів та формування особистості, здатної до навчання та самовдосконалення»

       Звернення до проектної технології не було випадковим. В її основі лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої  активності учнів. Відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи.

       Робота над проблемою відбувалася поетапно:

    І етап – ознайомлення.

       На одному із засідань ми розглянули питання «Розвиток методу проектів як педагогічної технології», ознайомилися з історією виникнення методу. Потім спробували розібратися, що таке «метод проектів» і «проект» у сучасному розумінні педагогічної науки.

    ІІ етап – самостійне дослідження.

      Деякий час вчителі вивчали проблему самостійно, опановуючи методичну літературу. Дуже корисними для нас стали посібники видавництва «Шкільний світ»: «Метод проектів у початковій школі» та «Проекти в початковій школі: тематика та розробка занять» (упорядники О.Онопрієнко, О. Кондратюк).

    ІІІ етап – узагальнення теоретичних знань.

       На одному із наступних засідань педагоги стали учасниками круглого столу «Проектна діяльність у початковій школі». Під час роботи круглого столу ми узагальнили знання теоретичних основ проектної діяльності та дослідили методику роботи над навчальним проектом.

    ІV етап – впровадження технології в практичну діяльність.

       На цьому етапі вчителі спробували втілити проекти в життя. З’явилися «перші ластівки»: інформаційний проект для 2 класу «У гості до книги» (вчитель Волкова Л.Є.), проект для учнів 1 класу «Мій режим дня» (керівник – Милаєвська Л.М.), інформаційно-дослідницький проект для учнів 3 класу «Вода має бути чистою!» (учитель Баштава О.М.), проект «Нагодуйте птахів узимку» (учитель Крамаренко І.І.), дослідницький проект з виховної роботи «Збережемо лісову красуню!» (4 клас, керівник - Баштава О.М.), творчий проект «Моя улюблена буква» (Крамаренко І.І.) та інші.

    Кожний проект після проведення детально обговорювався. Аналізувалося, що вдалося, які були труднощі, помилки.

    V етап – висновки та рекомендації.

       Одне із засідань ШМО було присвячено аналізу роботи вчителів по впровадженню проектної технології в практику роботи. Колеги поділилися власним досвідом використання проектної технології, висловили думки стосовно дієвості проектів щодо формування предметних та ключових компетентностей учнів початкової школи. Висновки  та рекомендації були такими:

    • проектна технологія – ефективна інновація, використання якої допомагає формувати компетенції учнів;
    • більш вдалими у перших – других класах були короткочасні (до одного тижня) проекти, у третіх – четвертих класах можна запропонувати проекти, що реалізуються протягом місяця;
    • кожен проект потребує ретельної підготовки, необхідно продумувати не тільки стратегію проекту, а й більш детально добирати ресурси, якими будуть користуватися діти у пошуковій або дослідницькій діяльності;
    • завершенням кожного проекту повинна бути рефлексія, яка допоможе виявити прогалини в роботі та запобігти їм під час проведення наступної проектної роботи;
    • необхідно більше уваги приділити оформленню портфоліо проектів, яке повинно містити матеріали, що було зібрано, а  також назву, мету, задачі, результат та етапи проектної роботи;
    • використання проектної технології повинно бути дидактично обґрунтованим, доречним і не може підмінювати основну форму організації навчальної діяльності – урок, а підтримувати та доповнювати її;
    • необхідно більш творчо ставитися до підготовки проектів: використовувати не тільки готові проекти, а створювати нові, використовуючи власні ідеї.      

       Розроблення групових та індивідуальних проектів дає змогу обговорювати перспективи і визначати цілі, вчитися планувати майбутню діяльність, визначати критерії результативності й разом досягати поставленої мети. Перевагами такої роботи є теоретична, практична, пізнавальна, особистісна цінність очікуваних результатів та використання їх у подальшій практичній діяльності. Результати робіт оформлюються у вигляді доповідей, усних журналів, театралізацій, виставок творів образотворчого мистецтва, газет, рукописних книжечок, свят, відкритих заходів тощо.

      Ми впевнилися, що використання проектної технології стимулює розвиток творчої ініціативи й самостійності дітей в процесі навчання, вчить не просто запам’ятовувати й відтворювати знання, а вміло застосовувати їх у житті. Найбільш прийнятною, на думку педагогів, є така модель формування творчої особистості учня через проектну діяльність (слайд).

        Учителі ШМО повністю поділяють думку О.Я. Савченко, яка в своїй «Дидактиці» пише:

       «Проектну діяльність школярів можна розглядати як елементарну модель професійної діяльності. Її цілі багатоаспектні, тому що проектна діяльність є багатокомпонентною і міжпредметною, адже вона сприяє:

    •        формуванню в учнів умінь співпрацювати (партнерське спілкування);

    •        формуванню організаційних умінь і навичок (особливо визначення мети й розподіл часу);

    •        формуванню умінь працювати з різними видами інформації (збирання, аналіз, систематизація, узагальнення, збереження і спосіб використання);

    •        оволодінню уміннями оцінювати свої можливості, усвідомлювати свої інтереси, робити мотивований вибір;

    •        розвиткові пізнавальних потреб, інтересів, дослідницькій поведінці;

    •        збагаченню новими знаннями, інформацією, новими цінностями».

    Результати діяльності.

       Педагогами ШМО початкових класів створено власну модель формування творчої особистості учня через проектну діяльність :

        - у 2012 році вчителі ШМО прийняли участь в обласному конкурсі   навчальних проектів, у якому проект «Вода має бути чистою!» був відзначений як такий, що має практичну значимість;

          - у 2013 році учителі Баштава О.М. та Крамаренко І.І. були учасниками обласної виставки «Освіта Запорізького краю-2013», на якій вони представили досвід своєї роботи з теми «Метод проектів як засіб формування творчої особистості учня початкової школи в навчально- виховному процесі»;

         - відмічено підвищення рівня інтелектуально-пізнавальної та творчої діяльності учнів.

    Висновки

      Саме проектна діяльність учнів дозволяє змістити акцент з процесу пасивного накопичення учнем суми знань на оволодіння ним різними способами діяльності в умовах доступності інформаційних ресурсів, що сприяє активному формуванню творчої особистості, здатної вирішувати нетрадиційні завдання в нетрадиційних умовах.

        В основі проектної діяльності лежить розвиток пізнавальних навичок, уміння самостійно розробити свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення, уміння побачити, сформулювати і вирішити проблему, вміння приймати відповідальність за свої рішення.

        Використання проектної діяльності вирішує відразу кілька завдань у сфері навчання і виховання:

    • Кожен учень може проявити себе як творча особистість.

    • Кожен учень включений у діяльність, яка йому «до душі».

    • Здобуття знань дітьми будується на принципі проблемного навчання.

    • В учнів розвиваються навички самостійної роботи в розумовій і вольовій сферах.

    • Школярі вчаться самовираженню, самовизначенню, самореалізації.

    • Робота над проектом виховує цілеспрямованість, ініціативність.

       В результаті роботи над проектними завданнями, спостерігаючи за учнями, ми переконалися, що проектне навчання дає гарні результати виховання і навчання дітей, є умовою розвитку індивідуальних здібностей учнів, формує в них навички «завжди бути успішними», розвиває ключові компетентності учнів. Плідна праця над цією проблемою показала велику значимість роботи, як для вчителя, так і для дітей та їх батьків. Тільки при спільній взаємодії з батьками, при їх зацікавленій допомозі можна досягнути успіху в організації науково-дослідницької, пошукової діяльності. Проектну діяльність в початкових класах можна вважати однією з активних форм роботи учитель-учень-батьки, що дає величезний моральний і навчальний ефект.

              Роблячи висновки, можемо сказати, що проведена нами робота допомагає ефективно вирішувати освітні завдання, створювати умови для соціалізації учнів. Дає більше можливостей для організації індивідуального навчання і колективної творчої роботи. Розвиток навичок нестандартного мислення дозволяють не тільки підвищити якість освіти і рівень знань учнів, але сподіваємося, допоможе їм стати в майбутньому успішними в професійній діяльності і конкурентно - здатними на ринку праці.

    Категория: ШМО початкових класів | Добавил: Инна (26.05.2014)
    Просмотров: 575 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *: